Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка” Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Кафедра РЕПС ВИВЧЕННЯ КАДРОВОЇ РОЗГОРТКИ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ПРИЙМАЧА «ЕЛЕКТРОН» Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Основи телебачення» для студентів базового напряму 6.0907 “Радіотехніка” Львів - 2008 Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка” Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Кафедра РЕПС ВИВЧЕННЯ КАДРОВОЇ РОЗГОРТКИ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ПРИЙМАЧА «ЕЛЕКТРОН» Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Основи телебачення» для студентів базового напряму 6.0907 “Радіотехніка” Затверджено на засіданні кафедри радіоелектронних пристроїв та систем Протокол № від Львів – 2008 1. Мета роботи: Вивчення принципу функціонування, побудови та регулювання параметрів схеми кадрової розгортки сучасного телевізійного приймача. 2. Теоретична частина . Схема кадрової розгортки разом з магнітною відхилювальною системою призначена для відхилення електронного пучка ЕПТ по вертикалі, що забезпечується полем кадрових котушок відхилювальної системи (ВС), які підключені до виходу схеми. Згідно прийнятого стандарту розгортки відхилення пучка по вертикалі (тобто розгортка растра або кадру) повинна здійснюватись за лінійним законом (як і по рядках растра), чим забезпечиться створення на екрані ЕПТ лінійчастого растра. Специфічним для цієї схеми є низька частота (50 Гц) сигналів розгорт-ки. На відміну від схеми рядкової розгортки тут не можна реалізувати ключо-вий принцип формування пилкоподібного струму. Схема кадрової розгортки працює за принципом створення мікропроцесором (МП) такої кодової комбінації, яка після проходження цифроаналогового перетворювача (ЦАП) забезпечить пилкоподібну напругу потрібної форми. Тут слід відмітити, що форма цієї напруги не повинна бути строго лінійною на інтервалі прямого ходу розгортки. При строго лінійній формі сигналу розгортки рух променя по екрану зверху вних (розгортка по кадру) відбуватиметься нелінійно – вгорі і внизу швидкість розгортки буде вищою, ніж в центрі. В такому випадку говорять про нелінійність розгортки, а відтак – і про нелінійність зображення, яка буде формуватись таким нелінійним растром, отже на початку і в кінці інтервалу прямого ходу розгортки по кадру МП повинен зменшувати швидкість зміни коду (при, зрозуміло, сталій тактові частоті). Нелінійність розгортки променя при строго лінійному струмові (і полі) котушок ВС обумовлюється кількома факторами. Головними з них є дисторсія поля ВС і нерівність радіусів відхиленого пучка і поверхні екрана ЕПТ. Коефіцієнт нелінійності розгортки, в т.ч. кадрової, визначається спрощеним методом з використанням зображення сітчастого поля на екрані приймача. Згідно стандарту вимірювання розмірів клітин сітчастого поля виконується вздовж осей координат, початок яких збігається з центром екрана. Для вертикальної розгортки слід виміряти висоту клітинок в центрі і на обох краях (верхньому і нижньому) зображення. Розмір h0 центральної клітини приймається за опорний, а з інших двох вибирають найбільший (при додатній, тобто зі збільшенням масштабу нелінійності) розмір hmax або найменший розмір hmin (при від’ємній нелінійності). Тоді коефіцієнт в нелінійності визначають як:  EMBED Equation.3 
 EMBED Equation.3 
 або  EMBED Equation.3 
 На інтервалі зворотного ходу розгортки (коли промінь повинен бути повернутий з кінця растра (нижній край екрана ЕПТ) у початкове положення (верхній край екрана) МП формує кодову комбінацію, яка на виході ЦАП дасть протилежну (за знаком) зміну напруги, яка викличе відповідну зміну струму в кадрових котушках ВС. При цьому змінить знак і відхилювальне поле ВС, що приведе до переміщення променя ЕПТ в початкове положення. На рис. 1 показані коди керування відхиленням пучка по вертикалі...